Screenplay: огляд

Що таке Screenplay

Screenplay (раніше Journey pattern) це альтернатива Page Object, побудована навколо акторів, а не сторінок. Популярна реалізація для TypeScript і Playwright це Serenity/JS.

Основні поняття:

• Actor - хто діє (наприклад, "Олена, клієнт банку").
• Ability - що актор вміє: керувати браузером, викликати API.
• Task - бізнес-задача, складена з інших задач і взаємодій ("Перевести гроші").
• Interaction - низькорівнева дія (клік, ввід).
• Question - що актор може дізнатися про систему (текст, стан), використовується в перевірках.

Тест виглядає як опис поведінки: актор виконує задачі і ставить питання.

await actorCalled('Olena').attemptsTo(
  Navigate.to('/transfers'),
  TransferMoney.of(100).to('UA002'),
  Ensure.that(Text.of(Balance.label()), equals('900.00 EUR')),
);

Ідея в тому, що Task дрібні і незалежні, їх легко комбінувати, і кожна відповідає принципу єдиної відповідальності. Page Object навпаки часто розростається, бо збирає все, що є на сторінці.

Screenplay vs POM: коли не варто

Реалістична оцінка, яку очікують на senior-співбесіді:

Screenplay виправданий, коли багато акторів взаємодіють в одному сценарії (клієнт, оператор, адмін), домен складний і тести пишуть як живу документацію.

Коли НЕ варто:

• Команда невелика або з різним рівнем, і поріг входу стане вузьким місцем.
• Проєкт середнього розміру, де POM з компонентами і фікстурами вже закриває потреби.
• Хочеться "модного" фреймворку без реальної проблеми, яку він вирішує.

Фікстури Playwright і шар Steps вже дають більшу частину переваг: DI, бізнес-кроки, звітність через test.step. Тому для більшості проєктів на Playwright стандартом є саме POM.

Типова помилка: стверджувати, що Screenplay "кращий за POM" без контексту, або навпаки відкидати його, не знаючи ідеї. Правильна відповідь показує trade-off.